Провал «Великоднього перемир’я» та нові трагедії Шосткинщини. Понеділок став днем усвідомлення крихкості будь-яких домовленостей. Оголошене на свята затишшя виявилося лише формальністю, яку ворог використав для нових атак на цивільних, медиків та критичну інфраструктуру району.
Уявне перемир’я: удари по медиках та водіях
Незважаючи на заяви про припинення вогню з 11 по 12 квітня, російські війська продовжували використовувати дрони для полювання на людей.
11 квітня о 23:20 ворожий безпілотник атакував автомобіль бригади швидкої допомоги у самому центрі Глухова. Поранення отримали троє медичних працівників 25, 52 та 56 років.
Також зафіксовано п’ять атак на позиції українських захисників на Сумщині під час дії «перемир’я».
Повернення КАБів та «Шахедів»: удар по Глухову
Після нетривалого затишшя 13 квітня ворог відновив масовані обстріли.
Росіяни вдарили по критичній інфраструктурі одного з мікрорайонів. Вибухова хвиля пошкодила багатоповерхівки та приватні автівки.
Валентина Благодаренко: «Я саме дивилася концерт. А тоді як бахнуло, що я аж підскочила. Почала відразу шукати одяг, але через сильне хвилювання руки не слухалися, не могла нічого знайти. Мене просто почало трясти. Добре, що дитина на той момент уже спала. Зайшла в спальню, кажу: “Ірочко, десь зовсім поруч із нами бахнуло”.
Виходимо, а навколо – суцільне скло. Ми вже потім його прибирали, а спочатку все було всіяне: і доріжка, і клумби. Це ж була Великодня ніч. Нас обнадіяли, що буде тиша, а вийшло ось так. Нікому з того боку, з боку агресора, вірити не можна».
Олександр Верченко: Переселенець із села Білокопитове, який втік до Глухова від війни, тепер знову змушений латати вибите скло.
«Прийшли додому десь о десятій вечора. І буквально за кілька хвилин – вибух. У нас одразу вилетіли шибки. Хвилин за десять люди почали виходити на вулицю, дивитися, у кого які пошкодження, викликати служби.
Зранку волонтери привезли допомогу: скло, плити. Будемо якось закривати вікна і жити далі. Ми жили за кілометр від кордону, тож до обстрілів, мабуть, уже звикли, якщо до цього можна звикнути».
Будь першим хто прокоментує