2 серпня минають роковини з дня загибелі захисника із села Кучерівка Есманьської громади Олексія Зелюкіна. В оїн повернувся з-за кордону на початку повномасштабного вторгнення, аби боронити Україну, і віддав життя за рідну Сумщину.
Олексій народився 29 березня 1978 року в багатодітній родині. Після школи працював у рідному селі, а згодом, надихнувшись прикладом старшого брата-військового, переїхав до Борисполя та підписав контракт. Там він зустрів майбутню дружину, з якою виховав сина.
Він мав справжні «золоті руки»: власноруч зводив будинок, захоплювався виноградництвом, любив риболовлю та тихий відпочинок на природі. Дружина згадує їхній надзвичайний зв’язок і каже, що вони розуміли один одного без слів.
Пройти крізь вогонь боїв для Олексія було свідомим вибором:
- У 2014 році він став учасником АТО/ООС.
- У березні 2022 року повернувся з-за кордону, щоб знову взяти до рук зброю.
- З початку 2025 року разом із побратимами боронив рідну Сумщину.
Його життя обірвалося від тяжких травм саме на землі, де він народився і за яку боровся до останнього подиху. У захисника залишилися мати, брат, сестра, дружина та син.
Вічна пам’ять та шана Герою!
Будь першим хто прокоментує