У Слоутському старостаті Березівської громади місцеві майстрині відновлюють давній український звичай — створення весільних восковиць, якими прикрашали голівки наречених наші прабабусі. Замість купованих пластикових прикрас та діадем умільці відтворюють унікальні традиційні вінки за архівними фотографіями місцевих жительок.
Повернення до витоків: від весільних фото 1949 року до відродження ремесла
Поштовхом для відновлення забутого промислу стала участь слоутських майстринь Олени Замули та Галини Кулик у творчому конкурсі. Для відтворення автентичного вигляду прикрас жінки звернулися до архівних світлин старожилів.
Найстаршій жительці Слоута, яка ставала до шлюбу у восковому вінку, зараз 94 роки. На світлинах з її весілля, що відбулося у 1949 році, зафіксовано традиційне вбрання того часу. Тоді по подібні атрибути місцеві наречені ходили пішки до найближчого міста, де їх продавали майстри з інших регіонів.
За словами майстринь, хоча культура воскових вінків була поширена по всій Україні, на Сумщині вона мала свою особливість: якщо на Вінниччині віддавали перевагу кольоровим елементам, то місцеві наречені обирали виключно білі композиції.
Після весілля такий вінок вважався родинним оберегом — його дбайливо зберігали протягом усього життя, не розриваючи, а окремими елементами іноді прикрашали домашні ікони.
Кропітка праця та секрети технології
Процес створення одного вінка може тривати кілька тижнів і вимагає ювелірної точності. Основними матеріалами є дріт, папір, парафін та вода:
- Воскові краплі: дріт обмотують стрічкою та почергово занурюють у розплавлений парафін і холодну воду до формування щільної краплини.
- Квіти та елементи: пелюстки троянд чи барвінку вирізають з паперу, формують у бутони на основі й також вкривають парафіновим шаром.
- Збирання композиції: для одного віночка потрібно виготовити щонайменше вісім великих квіткових елементів і сотні дрібних суцвіть та «крапель».
Цікаво, що в минулому воскові прикраси використовували не лише наречені. За словами Галини Кулик, воскові бутоньєрки мали всі гості, а вінки дружок нерідко робили навіть пишнішими та яскравішими, ніж у молодої, аби привернути увагу потенційних наречених.
Збереження спадщини та сучасний попит
Сьогодні майстрині зі Слоута активно залучають до творчого процесу місцеву молодь, навчаючи дітей терпінню та тонкощам давнього ремесла під час майстер-класів.
Наразі попит на автентичні воскові віночки в Україні знову зростає. Оскільки подібні вироби є ексклюзивною ручною роботою, їх виготовляють виключно під індивідуальне замовлення для сучасних наречених, які прагнуть відтворити традиційний український весільний образ.
Будь першим хто прокоментує