Глухівська громада попрощалася зі своїм захисником Миколою Костюченком, чиє життя обірвалося на початку 2025 року. Для родини 33-річного воїна місяці невідомості та виснажливого очікування змінилися важкою звісткою про втрату — боєць поліг під час виконання військового обов’язку.
Микола народився в Глухові, а його дитинство та шкільні роки минули в Шалигиному, повідомляють у міськраді. З перших років життя хлопець був енергійним, активним і творчим: залюбки брав участь у театральних виставах, захоплювався танцями та легко гуртував довкола себе людей. Згодом закінчив професійно-педагогічний коледж.
На життя чоловік заробляв у столиці, а також працював за кордоном — у Польщі. Утім, де б він не перебував, думками й серцем завжди линув до рідного краю та при першій нагоді повертався на Глухівщину.
У грудні дві тисячі двадцять четвертого року Миколу призвали до лав Збройних Сил України на посаду стрільця в стрілецькому батальйоні. Невдовзі воїн опинився на одному з найгарячіших ділянок передової — на Курщині.
Його остання розмова з близькими була сповнена тепла й турботи. Микола надзвичайно беріг матір, не ділився з нею переживаннями чи небезпеками та щоразу заспокоював словами: «У мене все добре». Перед останнім виходом лише попередив, що прямує на позиції на кілька діб і тимчасово залишиться без зв’язку, аби рідні не тривожилися.
Шостого січня дві тисячі двадцять п’ятого року Микола поліг у бою неподалік села Кругленьке Курської області.
У повсякденні Микола пам’ятається щирим, вихованим, врівноваженим і завжди готовим прийти на допомогу. Він щиро захоплювався музикою різних жанрів, цікавився комп’ютерними технологіями, цінував прості радощі життя — прогулянки лісом у пошуках грибів та мальовничу природу рідної землі.
У захисника залишилися мати, брат і племінниця.
Будь першим хто прокоментує