У Глухівській громаді офіційно підтвердили загибель військовослужбовця Олександра Веремієва із села Баничі. Гранатометник ЗСУ вважався зниклим безвісти з липня 2025 року, після штурму російських військ у районі села Яблунівка.
Олександр народився та виріс у селі Баничі. У 1994 році закінчив місцевий НВК. Вчителі та однокласники пам’ятають його спокійним, стриманим і небагатослівним хлопцем. Навчався посередньо, любив спорт, мав хист до малювання. Його роботи ще з дитинства викликали щире захоплення. Учитель історії Григорій Довгополий згадує Олександра як врівноваженого, скромного та доброзичливого юнака.
Після закінчення школи Олександр навчався у Глухівському агротехнічному коледжі, де здобув фах механіка. Деякий час працював у Глухівському кар’єрі кварцитів, згодом їздив на заробітки.
Олександр захоплювався спортом і разом із другом Віталієм брав активну участь у створенні в селі простору для спортивних занять. Вони працювали з молоддю, підтримували дітей та юнаків, заохочували їх до спорту та здорового способу життя. Друзів також єднала любов до музики — разом вчилися грати на гітарі.
У житті Олександр був щирою та доброю людиною. Найбільшою його любов’ю була донька, якою він дуже пишався.
Особливо теплі стосунки мав зі своїм молодшим братом Сергієм. Вони постійно підтримували зв’язок, ділилися думками та переживаннями. Востаннє брати спілкувалися 2 липня. Сергій дуже чекав, щоб привітати Олександра з днем народження 11 липня, коли йому мало виповнитися 47 років… Та, на жаль, доля розпорядилася інакше.
До лав Збройних Сил України Олександр став у важкий для держави час. Спочатку служив кулеметником, а згодом — гранатометником. Побратими згадують його як мужнього, надійного та відповідального воїна.
Тривалий час Олександр вважався зниклим безвісти. Лише нещодавно родина отримала страшне підтвердження — він загинув 24 липня 2025 року внаслідок штурмових дій противника в районі скла Яблунівка на Сумщині. Його тіло було звільнено з-під завалів та евакуйовано.
Будь першим хто прокоментує