Працював у рідному Глухові та столиці, мав хист до кулінарії й любив природу, а в грудні 2024-го став на захист країни. Пройшовши шлях від санітару військового госпіталю до оператора БПЛА 82-ї десантно-штурмової бригади, захисник поліг на лінії фронту на Дніпропетровщині. Про це повідомили на сторінці Глухівської міської ради.
Сергій народився і виріс у Глухові. Закінчив школу №1, освіту продовжив у професійно-педагогічному коледжі, де здобув фах водія-тракториста.
Згодом працював на підприємстві «Електропанель» та елеваторі «Росток», тривалий час був на заробітках, а останнім часом жив у столиці.
Знайомі та близькі згадують його як надзвичайно добру, чуйну та хазяйновиту людину. Чоловік безмежно любив тварин, рідну землю, милувався красою природи, мав хист до кулінарії, а справжній спокій знаходив у родинному колі.
У грудні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Спочатку служив санітаром у військовому госпіталі, згодом перевівся до 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А2582 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади, опанував нову військову справу і став оператором БПЛА безпосередньо на лінії фронту в Дніпропетровській області.
За чесну та мужню службу отримав статус учасника бойових дій. Навіть зазнавши поранення, після відновлення він без вагань повернувся у стрій до своїх побратимів.
Рідним казав: «Я мушу повертатись, бо війна без мене не закінчиться».
У травні Сергій приїздив у коротку відпустку до рідного Глухова. Остання розмова з мамою була теплою та спокійною, про звичайні буденні справи та плани на майбутнє.
Сергій загинув 17 липня внаслідок влучання ворожого безпілотника на Дніпропетровщині. Захисник не дожив до свого 48-річчя три дні.
Будь першим хто прокоментує