Трагедія сталася 17 липня поблизу села Суходіл. Глухівчанин Віталій Володський знову став до лав ДПСУ у червні 2024 року, боронив найгарячіші ділянки Сумщини та кордони рідного краю. Життя захисника обірвав вибух ворожої міни.
Народився та виріс Віталій у Глухові. Тут він закінчив школу №4, а згодом здобув фах водія у Глухівському професійно-педагогічному коледжі імені О. Довженка.
Пройшовши строкову службу в армії, у 2005 році чоловік уперше підписав контракт із ДПСУ. У 2008-мц він повернувся до цивільної роботи. Переважна більшість містян хоч раз у житті їздила з Віталієм: хтось пам’ятає його за кермом міської маршрутки, хтось — на міжміських рейсах чи на підприємстві «Велетень».
Отримавши повістку безпосередньо під час робочої зміни, чоловік не вагався й не шукав способів оминути це випробування. Швидко пройшов медичну комісію та вже в червні 2024 року знову уклав контракт із ДПСУ. Згодом здобув звання сержанта та статус учасника бойових дій.
Серед побратимів користувався повагою. У пам`яті багатьох товаришів він залишиться як спокійний, надійний, безконфліктний боєць, який зовсім не вмів злитися, проте завжди чув і підтримував інших.
Сержант мужньо виконував завдання на найгарячіших ділянках Сумщини – зокрема, біля Хотіні у період запеклих боїв, а також боронив кордони рідної Глухівщини. Навіть серед воєнного пекла захисник зберіг людське милосердя: із передових позицій вивозив покинутих тварин, даруючи їм шанс на життя.
Особливою та глибокою була історія кохання Віталія із дружиною Наталією. Вони покохали одне одного ще в юності, але тоді їхні шляхи розійшлися. Лише через 16 років життя знову звело їх разом — цього разу назавжди. Головним же натхненням та гордістю для батька став маленький син Захар.
Прикордонник беріг рідних від тривожних новин і за першої нагоди намагався зателефонувати додому. Напередодні фатальної дати вони довго спілкувалися з коханою. Через два дні у бійця мала розпочатися довгоочікувана відпустка, яка збігалася з днем народження дружини. Подружжя обговорювало спільний відпочинок. Віталій тоді сказав, що більше за все у світі він мріє приїхати, обійняти кохану та сина і більше ніколи їх не відпускати. Проте цим світлим сподіванням не судилося здійснитися.
Віталій загинув під час виходу з бойових позицій — він потрапив на ворожу міну.
У загиблого залишилися батько, мати, сестра, дружина та маленький син.
Будь першим хто прокоментує