Села Бачівськ і Товстодубове Есманьської громади розташовані обабіч траси, якою у лютому 2022 року російські війська проривалися вглиб України. Колись тут вирувало життя, нині ж більшість хат стоять порожні. Після постійних обстрілів люди масово виїхали, залишивши домівки без світла, магазинів і стабільного водопостачання. Як жили ці села до війни і як виживають зараз — читайте далі.
Бачівськ: село з козацьким корінням
Бачівськ — одне з давніх сіл Сумщини, засноване орієнтовно у XV столітті. Про його минуле нагадують залишки стародавніх поселень і два городища на в’їзді до села. За місцевою легендою, назва Бачівська походить від козацьких сторожових веж.
«Коли сторожа помічала ворога, кричали: “Бачу! Бачу!”. Так і закріпилася назва», — розповідає діловодка сіл Бачівськ і Товстодубове Ольга Романович.
Колись у селі була дерев’яна церква, яку спалили під час Другої світової війни. У 1943 році її знищили німецькі війська, а нині на цьому місці розташована будівля колишньої сільської ради.
Життя до повномасштабної війни
До 2022 року Бачівськ і Товстодубове фактично жили як одне ціле — мали спільну сільську раду й разом налічували близько 300 жителів.
«Офіційно писали більше, до 400, але реально людей було менше», — уточнює Ольга Романович.
Перші дні вторгнення: страх і ізоляція
Початок повномасштабної війни став для місцевих шоком. Люди намагалися не виходити з домівок, адже в села заходили російські військові. У перший день вторгнення до Бачівська заїхали два БТРи — вони проїхали центральною вулицею й повернулися на трасу. Окупанти перевіряли будинки, шукали прикордонників.
Навіть елементарні речі — зокрема хліб — стали проблемою. Продукти доводилося діставати обхідними шляхами.
«Бувало, що з чоловіком їхали по хліб полем — на коні, до покинутого села Терни. Там голова громади привозив хліб, а ми забирали й везли в Бачівськ», — згадує жінка.
«Село виїхало за два дні»
Найбільший відтік населення стався наприкінці серпня 2024 року. Через посилення обстрілів люди масово залишали домівки.
«28 і 29 серпня Бачівськ виїхав повністю. Як корова язиком злизала. Люди за безцінь продавали худобу й майно, плакали», — говорить Ольга Романович.
Нині в Бачівську залишилося лише два домогосподарства — троє людей. У Товстодубовому ситуація трохи краща: там мешкають жителі 11 домогосподарств.
Після евакуації в Бачівську закрився магазин, виїхав фельдшерський пункт. Остання медсестра покинула село разом із хвилею евакуації наприкінці серпня.
Побут без світла і стабільних поставок
Електропостачання в Бачівську відсутнє з травня 2024 року. Воду певний час подавали завдяки генератору, наданому селищною радою, однак нині він не використовується — на вулиці, де лишилися люди, немає водогону, тож мешканці користуються колодязями.
Генератор перенесли до Товстодубового, де також немає світла. Паливом для його роботи громада допомагає за можливості.
Продукти раніше привозили з міста — хліб доставляли кілька разів на тиждень. Зараз це вдається лише епізодично: коли хтось із мешканців або родичів приїжджає перевірити будинок. Допомагає й жінка з Глухова, яка щоразу привозить людям харчі та гуманітарну допомогу.
Обстріли, пожежі й дрони
У Товстодубовому будинки пошкоджені уламками — вибиті вікна, посічені ворота. У Бачівську ситуація гірша: кілька осель згоріли повністю, ще одна була серйозно пошкоджена. Її власники виїхали наприкінці 2024 року, бо жити там стало неможливо.
Одне з домогосподарств зазнало кількох обстрілів — зокрема в ніч на Новий рік 2024-го. З другої половини 2024 року російські військові почали активно застосовувати дрони, що ще більше ускладнило ситуацію.
«Там страшно. Дрон за дроном літає, вибухи чути постійно. Ми тоді швидко виїхали», — розповідає пані Ольга.
Будь першим хто прокоментує