«Без любові тут нічого робити»: як неонатологиня Наталія Нібак оберігає перші дні життя малюків у Глухові

Перший подих, перший дотик і перша медична допомога — усе це про роботу неонатолога. У пологовому відділенні Глухівської міської лікарні новонародженими опікується Наталія Нібак. Вона зустрічає малюків у найвразливіший період їхнього життя, коли кожен огляд вимагає не лише високої професійності, а й глибокої емпатії.

Покликання, знайдене на інтернатурі

Наталія родом із Кролевця. Зростаючи в родині педагогів, вона обрала свій шлях завдяки тітці-акушерці, спостереження за якою надихнули дівчину вступити до Харківського національного медичного університету на педіатричний факультет.

Під час інтернатури в Глухівській лікарні Наталія потрапила до пологового відділення й одразу зрозуміла, що її покликання — саме неонатологія.

«Без любові до дітей та поваги до мам у цій справі ніяк. Без любові ти можеш не звернути увагу на якусь проблему, яка є у дитини. Без любові тобі тут нічого робити. Новонароджена дитина сприймає світ через дотик, звук і смак. Якщо ти прийдеш до неї без настрою чи роздратований, вона це відчує», — каже лікарка.

Особливості роботи з найменшими пацієнтами

Неонатолог опікується малюками від народження до 28 днів. Головна складність цієї спеціальності — відсутність вербального контакту з пацієнтом.

«Доросла людина прийде і скаже, що в неї болить. А мої пацієнти говорити не вміють. Треба застосувати всі знання з медицини, логіку та інтуїцію, щоби знайти проблему. Можливо, щось треба лікувати, або дитинка плаче, бо вона просто голодна. І все це треба визначити швидко й правильно, адже кожен помилковий крок — це ризик для життя», — пояснює неонатологиня.

Лікарка має володіти всіма навичками: від щоденного догляду та взяття аналізів до екстреної реанімації при пологових травмах чи асфіксії. Крім того, неонатолог виступає і психологом для батьків: пояснює правила догляду, підтримує під час стресу, наголошує на важливості вакцинації, а за потреби залучає соціальні служби для допомоги родинам у складних обставинах.

«Звертаю увагу на всі деталі. Якщо говорити про дитину, то треба пояснити все “від голови до п’яточок”», — ділиться медикиня.

Виклики воєнного часу та виснажлива праця

Робота пологового відділення суттєво ускладнилася з початком повномасштабної війни. Через постійний стрес та обстріли у прикордонні значно зросла кількість передчасних пологів і народжень діток із низькою вагою, які потребують особливого догляду й стабілізації стану.

Виникали й логістичні перешкоди: через ворожу загрозу на шляхах медикам часом доводилося ризикувати життям, аби доправити важких немовлят реанімобілями до обласної дитячої лікарні. Втім, глухівські медики продовжили працювати у штатному режимі, облаштувавши укриття та зберігаючи стандартні терміни перебування породіль у закладі.

Зараз відділення приймає пацієнток не лише з Глухівщини, а й з інших громад Сумщини та внутрішньо переміщених осіб із різних куточків України.

«Найцінніше — бачити емоції батьків, чия дитина тільки народилася. Вони такі щасливі. І коли бачиш потім у місті малечу — результат своєї роботи, розумієш, що все це було недарма», — підсумовує Наталія Нібак.