Село Марчихина Буда розташоване менш ніж за три кілометри від кордону з Росією.
Пенсіонер Микола розповідає, що село межує з російською Хінеллю.
«Кордон поряд у нас, якщо їхати у цю сторону, то кілометрів сім і вже їх село. Він проходить тут по колу. Буває, що вибухи йдуть, але їх чутно віддалено», – говорить житель села.
Безкоштовні дрова від держави отримали ще не всі селяни
Ми зустріли Миколу Степановича коли він розчищав місцевий став від порослі. Чоловік говорить, що окрім корисної справи, ще й заготовляє дрова для опалення. Обіцяних дров від держави ще не отримав.
«Черга ще не дійшла, але по селу возять. Ви ж їхали і бачили, що дрова лежать. Тож і мені привезуть. Живемо ми разом з жінкою, а діти по містах. Живемо ми по-простому, а як по-іншому у цей час – війна йде», – зазначає пан Микола.
На сусідній вулиці жінки зібрались на ганку одного з будинків і обговорюють буденні справи. Жителька села Галина говорить, що вибухи у Марчихиній Буді чують дуже часто.
«Чутно, звичайно, аж земля трясеться і вікна ледь не випадають. Але саме село ще не обстрілювали і дай Бог, щоб і не обстрілювали», – говорить жінка.
В селі не показує українське телебачення
Пенсіонерка Любов скаржиться, що в селі не показує українське телебачення.
«Коли у нас буде Україна показувати? Ми з ранку до вечора дивимося цю нещасну Росію і нікому справи немає… Ось антена стоїть Т2, ми її крутили-крутили і так нічого не зробили. Не треба мені ні хліба, ні пирогів, нічого – зробіть нам Україну!», – говорить пані Любов.
Автобуси через Марчихину Буду курсують регулярно. В магазинах є продукти
Житель села Володимир розповідає, що прикордонна Марчихина Буда не відрізана від громади та райцентру. В село регулярно ходить автобус.
«У суботу не ходе, а у неділю та інші дні ходе. У мене племінниця в Ямполі у лікарні працює, так їздить. А влітку на «лісапеді» їздила 25 кілометрів. Відчергує – на «лісапеду» – і назад. А зараз автобус ходе», – говорить Володимир.
Забезпечені мешканці села і продуктами харчування. Нещодавно чоловік отримав і гуманітарну допомогу.
«Мука і олія. У минулу війну, що було основне? Це хліб і горстка камси, як хто де розживеться. А зараз по магазинах є все», – зазначає чоловік.
25 лютого Сумська обласна військова адміністрація сповістила про мінометний обстріл Свеської громади. Жителі Марчихиної Буди, які в цій громаді живуть найближче до кордону, на щастя, не відчули на собі наслідків ворожої атаки.