Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка не припинив навчати студентів, попри те, що знаходиться за десять кілометрів від кордону з Росією
24 лютого минулого року бойові дії розпочались на околиці Глухова, – розповідає проректор закладу Григорій Луценко. Тож про початок війни студенти дізнались одними з перших.
-О четвертій ранку тривога підняла студентів, які були у гуртожитку, багато іноземних студентів, для яких це взагалі було страшним шоком. Життя розділилось навпіл: до і після. Сльози на очі навернулись, коли наші хлопці повернулись і зайшли у місто. З того моменту університет став осередком українськості. Ворог знаходиться за 10-12 кілометрів від нас, щодня ми чуємо звуки вибухів у прикордонних селах.
Зараз навчання в університеті проходить дистанційно. Водночас, заклад має велику кількість укриттів, які дозволяють безпечно проводити зустрічі зі студентами. Додатковим захистом для них слугують і потужні стіни старовинних будівель університету.
– У нас близько 2000 студентів, ми 148 з половиною років готували вчителів і маємо надію, що ще як мінімум 150 років їх готуватимемо. Навчання відбувається в дистанційному форматі. Ми знаходимося в 25-ти кілометровій зоні – в зоні артилерійському обстрілу, а тому лише дистанційна форма. Безумовно, ніхто не відмовляє студентам у необхідності спілкуватися вживу, ми завжди раді виділити аудиторію, де викладач попрацює індивідуально зі студентом, але безумовно, всі заходи безпеки виконуються.
Третьокурсник Арсен Конопля розповідає, що студенти з інших міст університет не відвідують, а студенти-глухівчани кілька разів на тиждень збираються в стінах закладу. Цього разу вони з одногрупниками дивились фільм в університетському укритті.
– Спільно з виховним відділом організували фільм у сховищі для студентів-глухівчан. Дивимось фільми україномовні, не завжди розважальні, бо розуміємо, що триває війна. Знаходимо час, щоб поспілкуватися, обговорити проблеми і про навчання, звичайно. Хочеться якнайшвидше повернутись до очного навчання, сумую за викладачами, своєю студентською компанією – студенти це круті люди, насправді.
А ще при університеті діє волонтерський осередок. Керівник виховного відділу Ольга Вишник розповідає, що запрацював він на четвертий день повномасштабного вторгнення і об’єднав не лише колектив університету, а і багато небайдужих мешканців міста. Окрім збору продуктів для військових та виготовлення окопних свічок, тут плетуть багато видів маскувальних сіток. Особливо університет пишається сітками з ненаркотичної коноплі.
– Ми зрозуміли, що ця сітка не світиться і є універсальною для будь-якого сезону. Більше таку сітку потребують хлопці в районі Соледара, Бахмута, Херсона, бо що влітку, що весною такий колір їх місцевості, вона ідеально підходить і для лісистої місцевості. Тобто сітка настільки універсальна, що на неї величезна черга. В Глухові та районі вирощується така продукція, славиться Глухів коноплею, а тому доступ у нас є у повній мірі, матеріалів вистачає.
Глухівський університет був заснований в 1874 році і сьогодні є найдавнішим педагогічним ВИШем України. Заклад носить ім’я свого видатного студента Олександра Довженка.
